| X X X дуже змінився ліричний суб’єкт моїх віршів він сміється з того що говорив у 93/94 роках і думає що мудріший бо пройшов через гонорею і «Трактат про душу» Арістотеля одначе він і далі ходить на прогулянки до лісу беручи з собою гарну студентку і презерватив і за допомогою дедукції та поцілунків розбирає загальне поняття кохання яке в ньому функціонує на дрібниці що пасують до дійсності і постійно програє на ґрунті підстилки та відповіді мучить його ще питання про сенс у контексті минущості причому розуміння цілеспрямованої діяльності як сенсу вважає вибором найлегшого шляху може якби в нього була ще тисяча років він уникав би людської тупості та цигарок і спокійно іронізував би з усього а так іронізує дещо нервово |