X X X


дуже змінився ліричний суб’єкт моїх віршів
він сміється з того що говорив у 93/94 роках
і думає що мудріший
бо пройшов через гонорею і «Трактат про душу» Арістотеля

одначе він і далі ходить на прогулянки до лісу
беручи з собою гарну студентку і презерватив
і за допомогою дедукції та поцілунків
розбирає загальне поняття кохання яке в ньому функціонує
на дрібниці що пасують до дійсності
і постійно програє на ґрунті підстилки та відповіді

мучить його ще питання про сенс у контексті минущості
причому розуміння цілеспрямованої діяльності як сенсу
вважає вибором найлегшого шляху

може якби в нього була ще тисяча років
він уникав би людської тупості та цигарок
і спокійно іронізував би з усього

а так
іронізує дещо нервово